Цю місцину пам’ятатиму завжди.
Я давно мріяв побувати у столиці нашої Батьківщини - Києві. На осінні канікули моя заповітна мрія здійснилася. Ми зі своїм вчителем та однокласниками вирушили у подорож.
В Києві багато визначних місць. Але мені сподобалося Володимирська гірка. Це, на мою думку, найбільш затишне і чарівне місце для прогулянок у Києві. Саме з цього місця відкриваються незабутні та мальовничі пейзажі міста. Та і саме місто є величним та дивовижно красивим. На мить здається, що ти у себе в дома, у подільському краї. Цьому сприяє мальовнича природа парку. Вершина, вкрита лісом, стежки, стрічкою збігаються до низу, знайомі з дитинства дерева та кущі. Та й осіннє повітря теж стається рівним та близьким.
Але Володимирівська гірка є особливою вершиною. Звідси, ніби на долоні, можна побачити Дніпро. Одразу в пам’яті виринають слова Шевченкового вірша : «Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Додолу верби гне високі,
Горами хвилю підійма »… я
Я завжди буду пам’ятатиму цю місцину
Мені здається, що саме тут зустрічається минуле і сучасне. А могутній Дніпро був світком багатьох історичних подій. Коли дивися на дніпровські хвилі виникає бажання подумати про життя, про час, про себе. Також згадується тут опис великої річки М. В. Гоголя :
«Красен Дніпро під ясну погоду, коли вільно та рівно несе крізь ліси і гори, степи повної води свої. Дивишся й не знаєш, стала чи пливе його величава ширина. Нічого не має у світі, щоб могло вкрити Дніпро, такий він величний і могутній».
Так, ця спокійна та широка річка завжди вважалась символом України.
На Володимирській гірці розташований пам’ятник князю Володимиру, хрестителю Русі.
Постать святого Володимира, на мою думку є символом величі та непоборності моєї Батьківщини.
Побувавши у Києві я переконався, що це місто справедливо називають одним з найзеленіших міст миру. Казкове красиве убранство схилів Володимирівської гірки, шепіт води, свіжий вітер залишили у моїй душі незабутнє враження.