Мовчали закурені поля, німувала насічена рубцями-переметами дорога, тільки діброва, до якої він саме дійшов, пересварювалася з хуртовиною і вітром. Неподалеку грайливо дзюрчав гірський потік, з гір, де смереки і ялини зводили свої шпилясті верхівки до синяви чистого безхмарного неба, повіяв свіжий лагідний вітерець. [ ],[ ,( ), ] , [ ], [ ]. Я навік той день запам’ятав: з буйних яблунь білий цвіт злітав, тихо-тихо падав білий цвіт, наче мрія неповторних літ. [...]: [...], (наче ...).Я знаю: тут проходили бої і вороги ломились в ці ворота. [...]: [...] і [...].У (прийменник) вилисках (іменник) дніпровської (при кметник) води (іменник), що (прислівник) воям (іменник) князя (іменник) рани (іменник) омивала (дієслово), я (займенник) бачу (дієслово): захлинається (дієслово) навала (іменник) свавільної (прикметник) фашистської (прикметник) орди (іменник). [..., (що...), ...]: [...]. Якось раптово зчах і зів'яв рум'яний красень вечір, швидко густішали сутінки, що невдовзі переросли в темряву, на небі висіялися