Тиша ходить між деревами, приносячи й туди свій звук самотності.
На обрії червоно сходить сонце, вітаючи сонні квіти своїм проміннячком.
Соняшники світяться, гріючись в теплі літнього ранку.
Часом війне вітерець і маленьке деревце,похитуючись, нахилиться аж до самого долу. ( щодо ком у цьому реченні не впевнена, але по-моєму все правильно)
Трави плачуть ледь-ледь чутно, сповіщаючи вітру про своє єство.