В одному лісі жила собі білочка на ім'я Рудуся. Вона і справді була руденька, а ще велика трудівниця, весь час вертілася і щось робила. Прийшла осінь, і роботи Рудусі побільшало. Треба було хатку до зими приготувати і їжею на зиму запастися. Поряд з нею в нірці жив їжачок Жора. Жора був дуже кмітливий і товаришував з Рудусьою. Одного разу, вони збирали грибочки і натрапили на червоне гарне яблуко. Обом воно так сподобалося, але було одне, і як його поділити вони не знали. Вони довго сперечалися і посварилися. Рудуся була проворніша і тому яблуко забрала собі. А їжачок, засмучений, пішов додому. Проходили дні, друзі більше не були друзями, і обом було від того дуже погано. Якось одного сонячного ранку Рудуся вирішила, що не може більше так, вона повинна помиритися з їжачком. Вона взяла яблучко роздору і пішла до Жори. Жора ніби і чекав її. Рудуся вибачилась перед Жорою, а Жора перед Рудусьою. Обом їм стало на душі дуже легко, вони зному сміялися, а яблучко вони поділили навпіл і з'їли. З тих пір вони ніколи більше не сварилися.