Я люблю ходити босоніж лісом, коли вранішня роса лоскоче ноги.
Коли навесні прилітають лелеки, Іванко радіє найбільше за всіх.
Дощ, що розпочався пообіді, не припинявся аж до вечора.
Я люблю свій рідний край, де я народився.
З-під стогу виповз їжачок, щоб попити молока, яке ми приготували для нього.
Яблуневий цвіт, що, наче снігом, вкрив весь сад, розносило вітром ген до городу.
Море хвилювалось, шуміло, відчуваючи грозу, що ось-ось мала початись.
Я повернувся додому раніше від усіх, щоб приготувати мамі сюрприз.
Я не їв принесені мамою цукерки, бо там були горіхи, на які я маю алергію.
Скоро настане весна, на яку ми всі так чекаємо.