Оформлення англо-франко-російського альянсу. Британські дипломати були впевнені в невразливості острівного положення Англії та в перевазі її військового флоту. Вони вважали за краще не зв'язувати собі руки союзами з іншими державами, заохочувати конфлікти між ними і мати з них користь для Англії.
Однак погіршення міжнародного становища країни на початку XX ст. змусило англійський уряд змінити зовнішньополітичний курс. Різке посилення військової і морської потужності Німеччини, її неприховані територіальні домагання створювали реальну загрозу існуванню Британської імперії. Політика ізоляції ставала небезпечною, і британська дипломатія почала шукати союзників на континенті в разі майбутньої сутички з Німеччиною. У 1904 р. після врегулювання взаємних колоніальних претензій в Африці Англія уклала військово-політичну угоду з Францією, що дістала назву Антанти («Сердечної згоди»). У 1907 р. Антанта стала потрійною: Росія підписала з Англією конвенцію про поділ сфер впливу в Ірані, Афганістані і Тибеті. Таким чином, у результаті угод 1904—1907 рр. остаточно оформився військово-політичний блок трьох держав, який протистояв країнам Троїстого союзу. Політичну підготовку до війни було завершено.