Зборівський договір відбувся 8 серпня 1649 р.
Відбувся між Річчю Посполитою(на чолі з яном ІІ казимиром) і військом запорізьким(на чолі з Б.Хмельницьким)
Складався з 12 статей
За умовами:
Король визнавав самоврядність Війська Запорозького, Гетьманщини, у межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств. На землях Війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалась в Чигирині. Уряди усіх рівнів на території Гетьманщини мали право займати лише православні шляхтичі. У контрольованій козаками Україні не мали права перебувати війська коронні. Євреї не мали права займати державні посади й бути лихварями. Єзуїти не мали права утримувати освітні заклади. Чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб. Усі ті, хто не потрапив до козацького реєстру, мали повернутися до панів.
Білоцерківський-18(28) вересня 1651 р.
укладений в м Біла церква
Посол вального сейму Речі Посполитої не дозволив затвердити цей договір
За умовами:
Польській шляхті поверталися маєтки у деяких воєводствах;
територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством
реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тисяч чоловік;
Україна була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством
гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони
гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами.