Хлестаков – дрібний чиновник, людина незначний, всіма зневажуваний. Його не поважає навіть власний слуга Осип. Може оттаскать за вихри батько. Він бідний і не здатний працювати так, щоб забезпечити собі хоча б стерпне існування
Він глибоко незадоволений своїм життям, навіть підсвідомо нехтує себе. Але порожнеча й дурість не дозволяють йому осмислити свої лиха, спробувати змінити життя. Йому здається, що представся лише випадок, і все зміниться, він перенесеться “із бруду в князи”.
Це й дозволяє Хлестакову так легко й невимушено почувати себе особою значним. Мир, у якому живе Хлестаков, незрозумілий йому самому. Він не має сил осягти зв’язок речей, уявити собі, чим у дійсності зайняті міністри, як поводиться й що пише його “друг” Пушкін. Для нього Пушкін – той же Хлестаков, але счастливее, удачливее.