Пан Кабан прийшов додому,
О дев`ятій через втому,
Став швиденько роздягатись,
Та до столу накривати.
Минуло декілько хвилин,
Отакий готовий млин!
Думати багато пан не став,
Економити також він не жагав,
Ринувся він в туж мить до столу
Наче не їв він зроду,
І швиденько він все з'їв.
Зголоднів пан не на жарт, та
Мабуть той Кабан так зголоднів, що можливо й хату б з'їв!