Під час грози блискавка відчахнула від липи гілляку, на якій було грачине гніздо. З гнізда випало граченя, і Дмитрик підібрав його.
Узяв хлопчик коробку з-під торта, намостив сінця й посадив туди граченя. Так і підросло воно. Дмитрик давав йому розмочену в молоці булку, а мама ще й сиром та яєчним жовтком підгодовувала. Коли з’явились у дворі каченята, граченя подружилося з ними. Під осінь молодий грач уже добре літав. А потім, коли дихнуло прохолодою, пристав до грачиної зграї і полетів у вирій.