Догори ліз кінь, як по леду, а Івана як коли би хто буком по чолі тріснув, така велика жила напухала йому на чолі. Згори кінь виглядав, як би Іван його повісив на нашильнику за якусь велику провину, а ліва рука Івана обвивалася сітею синіх жил, як ланцюгом із синьої сталі" (опис Івана Дідуха в тяжкій праці)
"На тім горбі копали жінки пісок, і зівав він ярами та печерами під небеса, як страшний велетень" (опис горба)
"А ще Івана кликали в селі Переломаним. Мав у поясі хибу, бо все ходив схилений, як би два залізні кряки стягали тулуб до ніг. То його вітер підвіяв" (опис Івана Дідуха)
"Ви знаєте, що я собі на своїм горбі хресток камінний поклав... Такий тєжкий, що горб го не скине, мусить го на собі тримати так, як мене тримав. Хотів-єм кілько памнєтки по собі лишити" (Іван Дідух про встановленого на горбі хреста)
"Як уходили назад до хати, то ціла хата