Дайте назву тексту й складіть до нього план. Засяяло в барвистому травневому вінку біле оксамитове мереживо - це значить, що весна красеневі червню чародійні ключі до щедрого літа передає. Кучеряві діброви, смарагдові левади й змолоділі поля мліють від радісних симфоній і веселих барв великого свята природи. У густих верболозах поміж плакучих верб, що замріяно полощуть у тихих плесах довгі віти, удень і вночі не стихають закохані соловейки. Мирно воркують лагідні горлиці, тривожно голосять одинокі зозулі, на тоненькій галузці крислатого осокора легенько гойдається округла ремезова колисочка. Із-за темно-зелених стіжків гордовитого рогозу тихо випливає тиха качина сімейка. Неповороткий сазан виринув з обжитої ями й вимальовує широкі кола на водяній гладіні. Від білого світу й до темної ночі метушаться легкокрилі берегові ластівки. З-під похилого куща розлогої шелюги випурхнула блакитнапташка, плавно торкнулася водяного дзеркала, івже в її довгому дзьобі тріпочеться срібляста верховодка. У тінистому вільшанику, у вінку крилато-ажурної папороті,яскраво-жовтим букетом тішить окоболотяне верболіззя. Пишні левади пропахли медовим ароматом. Барвлять на ниху веселому танці білі, салатові й голубенькі метелики. З досвітку й до смеркання заклопотано гудуть оглядніджмелі й трудівниці-бджоли.Де цвіток - там медок. А кому не хочеться поласувати духмяним медом з розмаїтого левадного травозілля! Не скласти ціни скарбам, щедро розсипаним на річкових левадах! Колискою цивілізації, золотим земельним фондом планети звуть річкові долини. Кому не хочеться побачити на власні очі їх красу! І нині ваблять до себе мальовничі левади щедрих душею прихильників дикої природи, любителів розважитися на дозвіллі з вудочкою або мисливською рушницею. Не втратити б необачно цей безцінний дарунок матері-природи, до якої усі ми приросли серцем(ЗаМ. Яценком).