Реформа (Петра) сама собою вийшла з насущних потреб держави і народу, інстинктивно почутих владною людиною з чуйним розумом і сильним характером, талантами ... Реформа, досконала Петром Великим, не мала своєї прямої метою перебудовувати ні політичного, ні суспільного, ні морального порядку, встановленого в цій державі, що не прямувала завданням поставити російську життя на незвичні їй західноєвропейські основи, ввести в неї нові запозичені початку, а обмежувалася прагненням озброїти Російська держава і народ готовими західноєвропейськими засобами, розумовими і матеріальними, і тим поставити державу в рівень з завойованим їм становищем в Європі ... Розпочата і веденная верховною владою, звичної керівницею народу, вона засвоїла характер і прийоми насильницького перевороту, свого роду революції. Вона була революцією не за своїми цілями і результатами, а тільки за своїми прийомам і по враженню, яке справила на розум і нерви сучасників