«Інтермеццо» Коцюбинський
Безсполучникові:
1. Ти не тільки йдеш поруч зо мною, ти влазиш всередину в мене. [ ],[ ].
2. Приходив той прекрасний брат смерті і брав мене до себе — люди і там чигали на мене. [ ]-[ ].
3. Я не почув тиші: її глушили чужі голоси, дрібні, непотрібні слова, як тріски і солома на весняних потоках... [ ]:( )...
4. Як тільки бричка вкотилась на широкий зелений двір — закувала зозуля. [ ]-[ ].
Складносурядні:
1. А вдень я здригався, коли чув за собою тінь від людини, і з огидою слухав ревучі потоки людського життя. [ ],[і].
2. Вони замкнуться за мною, і надаремне клацати буде кістками залізна рука? [ ],[і]?
3. Так взяв, знаєте, в пальці чудову сочисту сливу,і почув в роті приємний солодкий смак... [ ],[і]...
Складнопідрядні:
1. Мене дратувала непевність, що тремтіла в мені.[ ],(що).
2. Ви бачите, я навіть не червонію, лице моє біле, як і у вас, бо жах висмоктав з мене всю кров. [ ],(бо).
3. Тоді як Оверко чистий сангвінік і на все накидається осліп, наче перед червоними очима вічно висить у нього рожевий туман.[ ],(наче).