Реалі́зм — стиль і напрям у літературі та мистецтві, які ставили метою правдиве відтворення дійсності в її типових рисах. Панування реалізму слідувало за добою романтизму і передувало символізму. Термін «реалізм» вперше вжив французький літературний критик Жуль Шанфлері в 50-х роках 19 століття для позначення мистецтва, що протистоїть романтизму і академізму.
А неореалі́зм — це,стильова течія в українській літературі і світовій літературі початку XX ст., її ще називають соціально-психологічним, романтичним, імпресіоністичним або лірико-психологічним реалізм, яка розвинулася з класичного реалізму. Не сприйнявши наслідувального (міметичного) принципу «зображення життя у формах життя», неореалісти визначали свій концептуальний принцип між документальною достовірністю, філософсько-аналітичним заглибленням у дійсність та ліричною стихією. Часто промовиста деталь для них значить більше, ніж розгорнутий за всіма правилами реалістичного письма сюжет.
Отже ми бачимо що реалізм та неореалізм дуже схожі між собою, але є різниця тому що реалізм-це правдиве відношення до дійсності,а неореалісти визначали заглиблено у філософській аналітичний дійсності та ліричній стихії.