Привіт, – привіталася вона.
— Привіт, – відповіла я, знявши навушники.
— Можна поцікавитися, який стиль у музиці ти полюбляєш найбільше? – запитала Катруся.
— У мене немає найулюбленішого стилю у музиці. Я слухаю все, що мені до вподоби, починаючи від класичної музики та закінчуючи рок-музикою дев’яностих років, – відповіла я.
— А як ти відносишся до сучасної поп-музики? – знов запитала Катря.
— Я не дуже люблю сучасну поп-музику, бо вважаю, що в ній замало талановитих виконавців, – пояснила я.
Почувши мої слова, Катруся здивувалася.
— Я з тобою не згодна, – заперечила вона. – Вважаю, що талановиті люди є завжди, у кожному часі, в кожному музичному напрямку.
— Так, але більшість талановитих людей просто не помічають, тому що зараз помічають лише тих, хто робить все однотипно та співає про те, що хочуть почути.
У відповідь на мої слова Катря схвально кивнула.
— Тут я з тобою згодна, – сказала вона. – Якщо хочеш, то я можу скинути тобі у соціальну мережу деякі пісні, які часто слухаю я.
Мені сподобалася Катрусина пропозиція.
— Так, мені було б цікаво дізнатися про твої музичні вподобання, – відповіла я їй.