У зеленому намисті, завітала в наший край синьоока, пишна подруга-весна. Легенький теплий вітерець, звільняючи блідно блакитні води від льоду. Шовкове повітря лоскоче шкіру, а сонячні проінці, неначе розтоплене золото, яке заливає кожний закуток буйного, блискучого весняного світу. Неначе срібний дзвінок дзюрчить весняний струмок. Чудний гомін розстелається по світу, пробуджуючи чудні пахощі весни.