Ответ:Гортензія дуже любила тишу, але також обожнювала і вітер, який змушував траву навколо рухатись. Вітер був диригентом для дерев, і після кожного його дотику вони співали пісні шелестом листя. Квіточка обожнювала сонячні промені, але також їй подобалися хмаринки. Особливо, коли вони дарували їй краплі дощу. Все їй подобалося навколо: бджілки і мурахи, черв’ячки і зайчики. Якось раз біля квіточки проповзав вуж:
– Гортензія, поговори зі мною, – сказав хитрий вуж. А квіточка дуже здивувалася, адже ще ніколи ніхто з нею не розмовляв. Вона навіть не здогадувалася про те, що вміє говорити.
– Привіт, – промовила вона своє перше в житті слово.
– Чому ти не розмовляєш з іншими квітами?
– Я навіть не знала, що можу.
– Можеш, – лукаво сказав вуж й поповз. А квіточка почала прислухатися до інших квітів і вперше почула в шелесті слова. І в цей же момент відчула всередині смуток. Адже слова були образливими.
– Гортензія пахне жахливо, абсолютно не так, як я. – промовила троянда.
– А ще вона дуже висока, – підхопила кульбаба. – Псує всю красу нашої галявини.
– А мені от не подобаються її пелюстки. Маленькі і зібрані в одну купку – сказав нарцис.Почувши ці слова, Гортензія дуже засмутилася. Вона і не підозрювала, що виглядає так жахливо. З того моменту її життя перетворилося на жах. Іноді вона бачила, як бджілка сідала на іншу квітку і розуміла, це все через її каліцтва. Вона відштовхує комах своїм жахливим виглядом. А коли бджілки сідали на її пелюстки, Гортензія вважала – це з жалості. І скоро бджілки покидали квіточку, що було дуже логічно для неї. Хто ж зможе довго сидіти на такій високій і непривабливій рослині?– Ох, краще б не чула цих слів. Краще б не зустрічала вужа. – говорила сама собі квіточка. І майже кожен день її тягнуло послухати розмови квітів знову і знову, щоб засмутитися ще більше. Сама ж говорити Гортензія боялася.
Якось раз до неї підлетів метелик і порадив все ж заговорити з сусідніми кольорами, а не лише мовчки підслуховувати:
– Заговори з ними і посміхнися ім. Це вмить розчине їх отруту. І вони розглянуть твою красу.
Так квіточка і зробила. Вона посміхнулася квітам і привіталася з ними. Побажала гарного дня. З тих пір вона більше не чула поганих розмов про себе. Але все одно вважала себе дуже негарною.
Объяснение: