Найменший з океанів планети — Північний Льодовитий. Його площа становить 14,75 млн км кв., що в 12 разів менша від площі Тихого океану. Малі розміри океану зумовили те, що його довго називали морем. Ще наприкінці минулого століття про нього майже нічого не знали. Сумніви були навіть щодо того, чи справді є водна поверхня в районі Північного полюса. Адже більша частина океану завжди вкрита кригою.
Географічне положення. Північний Льодовитий океан розташований на крайній півночі Землі й з усіх боків повністю оточений суходолом: Євразією та Північною Америкою. Береги материків значно порізані, тут розташовані численні моря і затоки. За кількістю островів Північний Льодовитий океан посідає друге місце після Тихого. Більшість островів мають материкове походження і укриті льодовиками.
Окраїнними морями океану є Баренцеве, Карське, Лаптєвих, Східносибірське, Чукотське, Бофорта, Баффіна. Найбільші архіпелаги - Канадський арктичний, Нова Земля, Північна Земля, Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Новосибірські острови, острів Врангеля.
В океан впадають багатоводні річки, прісні води яких помітно змінюють природні умови прибережних районів. Проте найбільший вплив на природу Північного Льодовитого океану справляє Атлантика. її води вільно проникають на північ через широкі протоки. Через вузьку Берингову протоку океан сполучається з Тихим океаном.
Рельєф дна. Головна особливість рельєфу дна Північного Льодовитого океану — великі розміри шельфу. Ширина шельфу вздовж берегів Євразії становить близько 1300 км. Він займає понад 50% площі дна океану.
Ложе океану має складну будову. Великі його улоговини розділені великими підводними хребтами. З-поміж них виділяють хребти Ломоносова і Менделєєва. Особливе місце у Північному Льодовитому океані займає серединно-океанічний хребет, який є фактично продовженням такого самого хребта в Атлантиці.
На відміну від інших океанів, для дна Північного Льодовитого не характерні вулканізм і землетруси, оскільки тут відсутня перехідна зона.
Клімат і води. Кліматичні умови Північного Льодовитого океану, які визначаються його положенням у полярних широтах, помітно відрізняються від клімату інших океанів. Температура вод у приповерхневому шарі в зимовий період майже всюди від'ємна і становить -1,8°С. Влітку вона може бути додатньою, але, як правило, не перевищує +5°С. Через це у центральній частині океану впродовж усього року зберігається крига. В зимові місяці вона вкриває 9/10, а влітку — близько половини його площі.
Пересічна потужність арктичної криги 3 м. У центральній частині океану переважають крижини з багаторічного льоду, що утворюють величезні льодові поля. Біля узбережжя плаває однорічна крига. Влітку вона руйнується, утворюючи широкі ополонки. Система таких ополонок біля берегів Євразії відома з давніх-давен і часто використовується в судноплавстві.
Взимку в центральній частині океану температура повітря сягає -30°С і часто знижується до -40°С. Літо також холодне: температура повітря в більшості районів становить -10°С — -12°С. Вищі температури впродовж року спостерігаються біля берегів Європи, де помітний вплив мають теплі течії.