Перша сигнальна система – це сукупність нервових процесів, що виникать у корі великого мозку при безпосередньому впливі на сенсорні системи чинників зовнішнього та внутрішнього середовищ. Анатомічною основою першої сигнальної системи є аналізатори, які нервовими шляхами пов'язані з органами чуттів. Перша сигнальна система – основа безпосереднього відображення об'єктивної реальності у формі відчуттів і сприйняття. Забезпечує предметне конкретне мислення.
Якщо сигналізація здійснюється подразниками, які є результатом узагальнення конкретних сигналів (словами), то така система сигналів становить другу сигнальну систему, притаманну лише людині.