Кожний з нас народжується саме в той час, саме в тій місцевості, саме в тій родині, де повинні були народитися. Тому я народився тут, в моїй Україні. Ми всі - одна велика родина українців. Ми знаємо та цінуємо свою історію та культуру - вони є нашим міцним корінням.
Особливо ж близькість та родинність гартується та перевіряється у складні часи. Саме тоді українці гуртуються, допомагаючи одне одному протистояти проблемі чи загрозі. Так, коли у 2014 здавалося, що Україну знищать, піднявся увесь народ. Одні йшли до військкоматів, щоб добровільно захищати свою землю. І дуже важко було за бійцем Василем із позивним Міф розпізнати видатного оперного співака, на прізвище Сліпак. За командиром взводу десантників Горбатюком, який мудро направляв та коригував своїх бійців, важко упізнати відомо філолога-науковця та викладача, на ім'я Олег. Хтось віз ліки та аптечки з-за кордону, щоб зберегти життя бійців. Хтось збирав продукти та смаколики для захисників. Хтось в'язав теплі шкарпетки та шив білизну.
Вся країна, забувши про все, що її роз'єднувало, повернулася до того, що єднало. У цей момент не було різниці, хто й яке має звання, хто й яку має позицію.