Прочитай казку.Зайчик і горобина.Засипало снігом землю. Нема чого їсти зайчикові....

0 голосов
51 просмотров
Прочитай казку.
Зайчик і горобина.
Засипало снігом землю. Нема чого їсти зайчикові. Побачив він червоні ягоди на горобині. Бігає навколо дерева, а ягоди — високо. Просить зайчик:
«Дай мені, горобино, одне гроно ягідок». А горобина й каже: «Попроси вітра, він і відірве».
Попросив зайчик вітра. Прилетів вітер, гойдає, трусить горобину. Відірвалося гроно ягід, упало на сніг. їсть зайчик ягоди, дякує вітрові.
Василь Сухомлинський
Гроно — скупчення плодів на одній гілочці; китиця.
Спробуй скласти власну казку про те, як щедра горобина підгодовує пташок. Запиши, дібравши заголовок.

Українська мова (33 баллов) | 51 просмотров
Дан 1 ответ
0 голосов

Щедра горобина
 Скакав якось горобчик маленький по снігу - веселий,пісню наспівує.Аж раптом на ньго вовк як кинется! Злякалося пташеня,полетіло,як змогло,не високо,літати як слідує ще не навчилося.Наздогнав вовк  бідолашного горобчика та за крильце - хвать! - і поранив.побігло птпшеня по снігу,а вовк уже близько,от-от і зараз схопить. Раптом трапилася горобчикові на дорозі горобина - велика,росла,і ягідок повно.
- Куди ж ті так біжиш,горобчику? - запитала вона.
 Горнобчик і каже:
- Я,матінько-горобино,від вовка лютого тікаю! Та крильце моє...
 Не встиг горобчик доказати,аж тут вовк уже наздогнав.Горобина його як вдарить гілкою,що у того й сльози з очей.Він кинувся на ненависну горобину,а та як почала його бити гілками,що ой леле! Вицарапала його усього,а той зо страху й втік.
 І тоді добра горобина почала подгодовувати бідне пташеня до самої весни,піклувалася про нього,наче про синочка свого,а коли те одужало,то подякувало воно горобині та й полетіло до родичів.
- І щоб я робив без тебе? - сказав наостанок горобець горобині. - Помер би,мабуть...

(618 баллов)