Гості говорили по-нашому. Діти гуляли по-нашому парку. Пісня
звучала голосніше. Уперше я зрозумів, що людина багата дружбою.Олег
відповів більш повно.
Якось увечері, коли сонце так красиво заходило з-за кущів зявилася
зграя чудових великих птахів. Каченя ніколи не бачило таких прекрасних
створінь.Сніжисто-білі, з довгими гнучкими шиями - то були лебеді. Вони
дивно закричали, махнули розкішними білими крилами і полетіли у вирій,
за безкраї моря. Вони піднеслися високо-високо, а маленьке гидке каченя
охопило дивне хвилювання.