Жанр «Сон»: сатирична поема (зразок політичної сатири). Авторський підзаголовок твору — комедія — указує не стільки на його жанр, скільки на спосіб відображення дійсності в ньому.
Тема «Сон»: зображення загарбницької політики російського самодержавства і прогнилої дворянської моралі.
Ідея «Сон»: засудження аморальності й паразитизму російського самодержавства, заклик до самоусвідомлення народу, пробудження його національної гідності, пристрасне заперечення національного і соціального гноблення народів.
Композиція «Сон»: композиція твору спрямована на показ широкої панорами царської Росії:
Експозиція: пролог, у якому поет розмірковч є над тим, що кожна людина має власну долю; зображує соціальні й моральні гріхи, які процвітають у країні. Зав’язка: лаштування п’яного ліричного героя до сну і врешті-решт його політ до неба.
Розвиток подій: змалювання загальної картини життя у часи покріпачення самодержавством простого люду.
Кульмінація: сатиричне висміювання катів і грабіжників народу.
Розв’язка: «Не здивуйте, / Брати любі, милі, / Що не своє розказав вам, / А те, що приснилось».