Як самостійна течія християнство відмежувалося від інших культів і набуло власної організаційної форми насамперед у містах східної частини Імперії - в Малій Азії, Сирії, Єгипті, а звідти - поширилося на Захід. Автор "Апокаліпсиса" згадує християнські церкви, але вони ще не відокремлені від іудейських общин. Образ Христа у творі містичний, позбавлений людських рис. Основний зміст книги – кінець світу, останній час, який здається автору дуже близьким. Ісусу передує поява антихриста в образі звіра і випробування людей. Хоча Рим і римські імператори жодного разу не названі в цьому творі, він носить явно антиримський характер. Рим фігурує під алегоричною назвою вавилонської блудниці, яку очікує суворе покарання. За покаранням прийде порятунок праведників і наступить тисячолітнє царство, після цього будуть створені нове небо і нова земля. "Апокаліпсис" написаний грецькою мовою, але символіка і вислови його близькі до образів іудейської релігійної літератури. Найдавніша пам'ятка християнської літератури - "Апокаліпсис"
Іоапа (адресований семи малоазійським християнським общинам). Нова релігія вперше почала оформлятися через єврейські общини великих міст Сходу.
Початкова історія християнства покрита туманом невідомості. За церковними переказами, засновником християнства був Ісус Христос із м. Назарета в Галілеї, син тесляра.
За свої проповіді, які закликали до покаяння перед наближенням кінця світу, і різкий осуд саддукеїв та фарисеїв за творене ними зло щодо "дітей землі" його віддали під суд, судили синедріоном за присвоєння собі царського