На початку твору це невпевнена у собі бідна квіткарка, яку лякає все, що відбувається навколо: дивний громадянин, що записує її слова. Власне сама п'єса має оригінальну форму. Важливу роль для розуміння концепції автора відіграють передмова і післямова. У передмові драматург повідомляє, що комедія має виразно дидактичний характер. Це ми усвідомлюємо, тільки висновки від прочитаного або побаченого робить кожен читач або глядач свої.
У кінці перед нами постає зовсім інша Еліза. Це впевнена у собі жінка, яка так просто не стане віддавати своє щастя. Вона вже зрозуміла, що не є хазяйкою у будинку Хіггінса. Він навчив її правильній літературній вимові. Завдяки наполегливій праці і своїй красі вона підкорила світ, але цей дивак-науковець ніби й не помічав чарів.