Поділи Польщі сталися наприкінці XVIII століття, і були зумовлені двома основними причинами:
- внутрішньою: кризою всередині країни;
- зовнішньою: зовнішньою політикою сусідніх держав (зокрема прагненням Бранденбурзько-Прусської держави об’єднати прусські землі).
Перший поділ Польщі
В червні 1772 року – дата підписання договору представниками Росії, Пруссії та Австрії, згідно з яким були анексовані так звані санітарні території по периметру Речі Посполитої – великої держави, що за минулих часів займала територію сучасної Польщі, Прибалтики, частково Білорусі та України.
Другий поділ Польщі
В 1793 році в місті Гродно відбувся сейм, згідно якого відбувся другий поділ Польщі.
Результати другого поділу для союзників:
Росія приєднала до себе землі Білорусі, Східну Волинь, Поділля, Брацлавщину та Київщину.
Пруссія захопила всю Великопольщу та частину Мазовію.
Третій поділ Польщі
Цей поділ призвів до останнього поділу Польщі, після якого Річ Посполита припинила своє існування.
Результати третього поділу для союзників:
Росія здобула Західну Білорусь і Західну Волинь, а також Литву та Курляндію.
Пруссія приєднала до себе частину Підляшшя та Мазовецьких земель. В результаті Варшава відійшла до Пруссії.
Четвертий поділ Польщі
Також має місце й четвертий поділ Польщі, який відбувся на початку Другої Світової війни у вересні 1939 року. Передумовою цього поділу стало підписання договору між Радянським Союзом та нацистською Німеччиною. В ньому зазначалося, що кордон між союзними державами пройде «приблизно по лінії річок Нарва, Вісла, Сана».
Анексовані СРСР польські землі були включені до складу УССР та БССР.