Ответ:
Чорне море.
Географічне положення.
Чорне море є внутрішньоконтинентальним морем Атлантичного океану. Омиває береги України, Росії (Краснодарський край), Грузії, Румунії, Болгарії, Туреччини.
Рельеф та берегова лінія.
Береги Чорного моря в межах України (від гирла Дунаю до Керченської протоки) низовинні. Гористі лише береги південної частини Кримського півострова. Берегова лінія розчленована затоками (Каркінітська, Джарилгацька і др.) та лиманами (Дніпровським, Дністровським і др.)
Гідрологічний режим.
Об'єм води Чорного моря становить близько 547 000 км³. Вода Чорного моря з глибини 120-200 м насичена сірководнем. Процентний вміст його збільшується з глибиною. Температура води на поверхні північно-західної частини моря взимку становить +0,4... 8,4°, влітку +23... 25°С. Узимку море біля берегів, затоки та лимани вкриваються тонкою кригою.
Климатичні умови.
Північна частина акваторії моря лежить у перехідній зоні від морської до континентальної області помірного кліматичного поясу, а південна — в середземноморській області субтропічного
Природні ресурси.
Рослинний світ Чорного моря представлений водоростями. У північно-західній частині моря є величезне скупчення червоних водоростей - філофори. Зустрічаються й інші види водоростей: зостера, цистозира, ульва та др.
Господарьске значення.
Філофори видобувають агар-агар, який використовується у кондитерській, текстильній промисловості, в мікробіології.
Охорона вод.
Жива природа Чорного моря та його узбереж охороняється у спеціально створеному з цією метою Чорноморському природному заповіднику. Насамперед під охороною перебувають багато видів водоплавних птахів. Морські екосистеми охороняються також і природних заповідниках Дунайському, Карадазькому та "Мис Мартьян".
Екологічні проблеми.
Забруднення. Найбільш поширеними і небезпечними забруднювачами морського середовища є нафтопродукти, особливо в межах акваторій портів.
Азовське море.
Географічне положення.
Море відноситься до середземноморського басейна Атлантичного океану і розташовано на півдні України та Росії.
Рельеф та берегова лінія.
Береги Азовського моря переважно низькі, прямолінійні. Найнижчим є південно-східний берег, частину якого становить низовинна дельта р. Кубані. Південний берег горбистий.
Гідрологічний режим.
Солоність води в Азовському морі порівняно невелика - близько 12%, у східній частині моря -4,4%. Протягом року солоність води зазнає великих коливань. Навесні, коли стік річок найбільший і тане крига, вона найменша восени і взимку - практично однакова на всій глибині. Солоність Сивашської води від 20-40 до 270%.
Климатичні умови.
Акваторія моря лежить у перехідній зоні від морської до континентальної області помірного кліматичного поясу. Увесь рік панують помірні повітряні маси. Переважає західний перенос. Значні сезонні коливання температури повітря. Зволоження недостатнє. Цілий рік переважає циклонічна діяльність, погода мінлива, в холодну пору року часті шторми.
Природні ресурси.
У морі водиться багато прісноводних видів риб. Найбільше значення мають судак, лящ, тюлька, хамса, осетер, севрюга, білуга, оселедці, бички, тараня, камбала, короп, кефаль і др. В Азовському морі ростуть червоні і зелені водорості, водні квіткові рослини.
Екологічні проблеми.
Збільшення солоності, яка в 20-х роках становила 10г / л, а зараз досягає 18г / л, активне браконьєрство, інтенсивне хімічне забруднення моря.