На рубежі 20–30 років ХХ ст. остаточно визначилися основні центри зосередження
української еміграції в країнах Європи. Саме вони стали осередками розвитку української
політичної думки за межами України, і саме їхня діяльність нагадувала про існування українського
народу. Слід відзначити, що в більшості європейських держав загалом мало знали про Україну, не
сприймали її як геополітичну одиницю та не переймалися українським питанням. Погляди на
українство як на явище малозначуще цілком відповідало проімперській концепції Заходу щодо
розвитку колоніальних територій, як таких, що не здатні до самостійної державності..
возможно это что нужно.