Объяснение:
Жанр. Фантастика, антиутопія, оповідання Тема. Твір про те, як у далекому майбутньому люди знищили «Джоконду» Леонардо да Вінчі, а маленький хлопчик Том врятував шматочок полотна з усмішкою Джоконди; про майбутнє людства, занепад цивілізації, загибель краси, ідеалів. Ідея. Бредбері утверджує, що краса, увічнена в шедеврах світового мистецтва, знайде свою стежку до людських сердець. Духовне відродження людства починається з духовного відродження кожної людини. Герої: картина Л. да Вінчі «Джоконда», хлопчик Том, Грігсбі, один з черги, натовп, поліція Місце та час дії. Зруйноване місто, «святковий» день 2061 року Сюжет. Усмішка Джоконди стала «героєм» оповідання Рея Бредбері. Восени 2061 вцілілі після атомних бомбардувань жителі великого міста відзначають свято – досить дивним, на наш погляд, способом: ламають і трощать все, що дивом збереглося після катастрофи. Свідком цих «святкових» подій став хлопчик Том. Том стає у чергу – влада дозволила кожному бажаючому плюнути на … картину Леонардо да Вінчі «Джоконда». Натовп не тільки плює, але й рве картину на шматки, утоптує в бруд, ламає раму. Жахливе і страшне видовище. Письменник залишає надію – в руки Тома потрапляє шматочок полотна з посмішкою Джоконди. Конфлікт. У творі декілька конфліктів: між Томом і натовпом, між людиною і суспільством, між красою і вандалізмом. Людство майбутнього в оповіданні Р.Д. Бредбері «Усмішка»: зруйновані міста; дороги, понівечені від бомбардування; радіоактивні поля; одяг із грубої мішковини; «свята» ненависті та руйнації; ненавидять минуле; відмова від цивілізації; надія на відродження «нової» цивілізації («з’явиться людина з душею…, в якої душа горнеться до гарного…»). Духовний шлях Тома Том – сільський хлопчик, єдина дитина в черзі Бажає прийняти участь у святі руйнації та ненависті Замислюється: навіщо плювати, знищувати все прекрасне, вбивати, руйнувати все навколо Цікавиться, чи повернеться цивілізація Зачарований красою витвору мистецтва Розуміє силу Краси та Любові Не може плювати й нищити картину Не бажає бути одним із черги Відриває шматок картини разом з натовпом Зберігає усмішку «Джоконди» як символ вічності мистецтва, духовної Краси, морального зростання людини Обирає новий шлях «назустріч ранку» — назустріч новій цивілізації «людина з душею» Став справжньою Людиною під впливом мистецтв