По-перше, козацтво взяло активну участь у російсько-турецьких війнах. Його добре озброєні частини громили турків у районі Очакова, Бендер, під Фокшанами, на річці Римнік, під Ізмаїлом.
По-друге: Значну роль відіграли саме козаки у взятті "неприступної" фортеці Ізмаїл. Козацька флотилія забезпечила десант через Дунай під стіни міста.
По-третє: 1774 року Росія організувала дунайську розвідувальну експедицію, експедиція складалась з запорізьких козаків і була поділена на дві команди, які очолювали Іван Мандро і Кіндрат Гук. Ці загони забезпечували переправу російських військ на правий берег Дунаю.
По-четверте: війни, які вела Росія з Туреччиною, лягли важким тягарем на плечі народу України, серед яких і козаки. Людей залучали до будівництва фортець і оборонних ліній, також і про величезні податки не забудемо. На Україну була поширена загальноросійська система рекрутських наборів (щорічно 1—2 чоловіка від 500 душ). Термін військової служби досягав 15 років. Усе це викликало невдоволення населення.
За цими твердженнями можна цілком стверджувавати, що козацтво брало велику участь у російсько турецьких війнах.