Ответ:Є речі, без яких неможливо уявити життя людини. Вони надзвичайно різноманітні: від ситної їжі й теплого ліжка до прагнення визнання та самоактуалізації. І, безперечно, воля є одним із тих атрибутів, які становлять основний сенсоутворюючий фундамент життя людини. Навіть вищі сили говорять нам про це. Адже створивши людину, вселивши в неї душу, надавши їй місце й час для існування, Бог, втім, залишив їй вільний вибір і свободу дії.
Тож не дивно, що упродовж усієї історії людства існували ті, хто намагався відібрати в народу таку життєнеобхідну цінність, і ті, хто відвойовував власну волю будь–якою ціною. Траплялися такі епізоди і в нашій історії. Зокрема, яскравим прикладом волелюбності та нескоримості українського люду ми можемо побачити у творі Михайло Коцюбинського «Дорогою ціною» — пригодницькій повісті, що оповідає про боротьбу селянства проти кріпацтва в 30-х роках 19 століття.
Сотні й тисячі людей знімалися зі своєї землі: молоді й старі, жінки й чоловіки, самостійно та з сім’ями і пожитками — вони якомога швидше бігли туди, де ще пахло волею й козацтвом — до Туреччини. Не стали винятком і закохані Остап з Соломією. Молоді люди, що виросли на розповідях про козаків і волю, довго терпіли страждання в неволі. Можливо, тому що для них не був виснажливим формальний бік кріпацтва: важка праця, надвисокі податки, рабська експлутація їхньої власності. Саме тому й багато селян примирились із кріпацтвом та працювали на панів, аби лише залишитися на історичній батьківщині, адже власний дім та господарство завжди багато важили для українців.
Объяснение: