Ответ:
Лірична героїня поезії сповнена життєвого оптимізму, радості життя. У ній ніби живе „вітрогон-хлопчина“, що не встоїть на місці, не дає зупинитися. Він не зважає на жвавий міський рух, йому потрібні простір, широке поле для діяльності. Тому не йде, а пролітає, і „похмурі люди“ тільки підкреслюють радість, щастя героїні, її прагнення до дії.