Повість “Земля” стала першим твором в українській літературі, написаним у дусі символізму. Символізм – одна з модерністських течій, ключовою ознакою якої є передача ідей та понять через символи. Темою повісті є трагедія братовбивства, яка сталася в селянській родині Федорчуків. Реальна історія братовбивства сталася 1894 року в селі Димка, де на той час мешкала Ольга Кобилянська. Ідея повісті – пошук причин братовбивства. Епіграфом до повісті є слова норвезького письменника Юнаса Лі: “Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша”. Герої: родина Федорчуків: Івоніка, його дружина Марійка, сини: старший — Михайло, молодший — Сава; Анна — кохана Михайла, Рахіра — двоюрідна сестра Михайла і Сави, кохана Сави.