Ответ:Збірка оповідань „Білий кінь Шептало” (1969) задала ту тональність письменникової небайдужості до перипетій життя звичайної людини, яка й визначила резонансність його „великої” прози. А ще більше розгорнув ту метафору пристосуванства, „втечі від свободи” (Е. Фромм), що її несе образ коня Шептала, і яку письменник наповнює щоразу іншим змістом у трансформованих відповідно до соціальних змін нових образах. Переформатування теми пристосуванства у його найогидніших формах — від морального переступу аж до втрати людиною самої себе — так можна означити шлях художнього пошуку Володимира Дрозда, котрий послідовно розвінчує потяг морально незрілої людини до споживацтва, якому підпорядковуються різні варіанти пристосуванства.
Объяснение:
Не знаю правильно ли, но думаю хоть что-то здесь есть.