Вперше назва татар з'явилася серед кочових племен, що мешкали на північному сході Монголії та теренах навкруги озера Байкал починаючи з 5-го століття н. е. На відміну від монголів, ці народи спілкувалися тюркською мовою та вони, вірогідно, були спорідненими з народами Кумак та Кипчак. Пізніше, на початку ХІІІ-го століття деякі групи цих тюркських кочівників стали частиною армії монгольського завойовника Чингісхана, відбулося злиття монгольських та татарських підрозділів, і монгольські завойовники Русі та Угорщини для європейців стали відомими як татари (або тартари).