Приблизно 3000 років тому плем’я людей, яке називалося латинянами, оселилося на верхівках пагорбів над берегами річки Тибр. Згодом ці поселення розрослися і утворили Рим. Але набагато пізніше римські історики зокрема Лівій, поєднали грецькі міфи, та римські народні казки, щоб створити ще одну цікаву розповідь про заснування їхнього міста.
Історія починається з розповіді про Енея — міфічного героя, який втік із завойованої Трої. Еней прибув до Італії, де одружився з латинською принцесою і започаткував нову династію царів. Двома нащадками Енея були два хлопчики Ромул та Рем. Їх двоюрідний дідусь Амул, жадаючи влади наказав утопити хлопчиків у Тибрі. Та слуга Амула пожалів хлопчиків і пустив колиску плисти по річці. Колиску прибило до берега, де їх знайшла вовчиця, яка годувала малят, аж доки їх не врятував вівчар.
Коли хлопці підросли вони скинули з трону дідуся, і вирішили заснувати нове місто на берегах Тибру. Однак, коли збудували міські стіни, Рем почав насміхатися над своїм братом. Між ними розпочалася жорстока суперечка .Ромул убив Рема і став царювати в новому місті яке на його честь назвали «Рим». За переказом відбулося це в 753 р.до н.е.