Андріївська церква в Києві”
Андріївську церкву часто називають лебединою піснею видатного
майстра вітчизняної архітектури Бартоломео Растреллі. Височить вона на
одній з круч Старокиївської гори. З її тераси чудово видно древній
Поділ, задніпровські далі, нові житлові масиви.
Побудовано Андріївську церкву на замовлення імператриці
Єлизавети Петрівни. Проект споруди розроблено Б. Растреллі 1748 року,
будівельні роботи велися у 1749 — 1754 рр. під керівництвом відомого
московського зодчого Івана Мічуріна. У створенні храму брали участь
багато спеціалістів Петербурга, Москви, Києва, тому Андріївська церква
вважається пам'яткою творчої співдружності російських та українських
майстрів.
За свою історію церква багато разів ремонтувалася. Вже у перші
роки після закінчення будівництва вона була занедбана, оскільки після
смерті Єлизавети Петрівни царський двір уже не цікавився київськими
будовами. Освячення храму відбулося лише 1767 року.
У XIX сторіччі кілька разів ремонтувалися верхи церкви, що
призвело до грубого спотворення первісної форми обрису бані і втрати її
декору. В такому вигляді пам'ятка перебувала до 70-х років XX століття.
З 1917 по 1953 рік неодноразово провадилися роботи по зміцненню
фундаментів Андріївської церкви й пагорба, на якому вона стоїть, та по
відведенню підґрунтових вод: виконувався ремонт фасадів, інтер'єра,
робилася консервація живопису та різьблення.
У 1970 році на замовлення Софійського заповідника з Віденського
музею Альбертіна було одержано фотокопії растрелліївських креслень
Андріївської церкви, що там зберігалися. За цими кресленнями київські
реставратори (проект архітектора В. Корнєєвої) у 1978 році відновили
первісну форму бані, і ця чудова пам'ятка російського та українського
зодчества постала перед киянами такою, якою її проектував Б. Растреллі.
Андріївська церква — одна з найяскравіших будівель стилю
барокко, який поширився у вітчизняній архітектурі та мистецтві
наприкінці XVII — у середині XVIII ст. Прийшовши з заходу, цей стиль
підпав під вплив місцевих традицій і набув своєрідних національних рис.
Для барочних споруд характерні парадність, ефектність, мальовничість і
динамічність архітектурних форм, багатство декору, яскраве контрастне
фарбування стін, велика кількість позолоти. Всі ці риси притаманні
Андріївській церкві.