Ответ:
Объяснение:
Він міг стати ким завгодно. Вельможним, шанованим, багатим… Сковорода був дуже міцним горішком. Інтелектуалом, котрий звик отримувати від життя лише найкраще.
Тож він уклав угоду з самою долею… Умови такі: я тобі віддаю життя, а ти мені - найдорожче, що є у цьому житті - свободу!
Загальновідомий факт: філософ Сковорода блукав селами й жив по хатах. При собі завжди мав торбу і Біблію. Інших особливих прикмет не мав.
Ма-я-чня. Насправді, "ходіння у народ" Сковорода розпочав лише через п’ятдесят років після смерті.
Саме тоді його постать виринула із небуття. Кажуть, навіть портрети Сковороди з’явилися у домівках.
Насправді ж, за життя народного філософа у народі ніхто не знав і знати не міг. Не тому, що люди були неписемні чи непутящі. Ще й як були!
От лише твори Сковороди існували тільки в кількох примірниках. Друг переписав.
Отже Сковорода ніколи не був "селянським пророком". Він був вільним, як хіпі, та чхав на авторитети.
Зі справжніми подробицями життя Сковороди - скрутно. Те, що вважається беззаперечним фактом, - насправді є міф, байка, чи навіть… ворожа провокація!