Людина сприймає цей світ дуалістичним. Усе повинно мати обидві грані – день і ніч, чорне та біле, добро і зло..
Та чи правильний цей світогляд? Чи дає він вичерпну відповідь про стан речей?Біблійна історія вчить нас, що Бог створив Диявола, який потім став злим, а в кінці віків повинен бути знищений добром. Наше дуалістичне сприйняття добра і зла може так трактувати цю історію: “Добро створило зло, щоб потім знищити його і відповідно стати злом..”З одного боку перемогло добро, а з іншого зло. Тому ця війна не має кінця і краю… Але, насправді в ній просто немає логіки.Що є добром, а що злом? Де ця грань? Можливо, добро та зло з’являється як поняття лише тоді, коли відбувається протистояння двох не сумісних точок зору?Ми засуджуємо убивць, проте солдати, які вбивають ворогів є героями і їх усі поважають та рахують захисниками. Але серійний убивця теж захисник, він захищає свої інтереси…Чуму день протилежний ночі, адже є ще вечір, ранок та полудень? Чому чорне протилежне білому, адже є таке велике різноманіття відтінків? Чому ненависть протилежна коханню, адже нам байдуже на тих кого ми не любимо…Наша мова теж будується на цих засадах, тому у нас є антоніми. Але чому малий протилежний великому? Про що взагалі говорять ці поняття? Що є малим, а що великим? Один метр це багато в планетарному масштабі? А в атомарному?Усі розмірності відносні, тому поняття малий чи великий пусті, вони не можуть бути протилежними, бо залежать лише від точки відліку і не мають особливої інформативної цінності.І так кожне поняття, яке ми рахуємо протилежним, насправді є просто одним із багатьох відмінних в певній системі відліку. Те саме стосується і синонімів, бо вони не схожі, а просто мають декілька точок дотику і омонімів, які по-суті є тим самим, що і синоніми, але різняться типами спільностей…Відтак, речі та явища, які нас оточують не є схожими або протилежними, а просто мають між собою більше або менше точок дотику або спільностей і коли ми говоримо, що вони протилежні, то це лише значить, що вони мають багато відмінностей.Кожна людина хоче бути індивідуальною, а, відтак, мати більше відмінностей від інших, тобто бути протилежною. А це значить, що кожна людина хоче щоб усі були злі, адже зло – це відмінний від нашого світогляд… Але таке твердження суперечить дійсності, адже люди не бажають щоб інші були злими по відношенню до них і тому дуалістичність мислення не може дати вичерпну відповідь для опису реалій цього світу.Нам потрібно навчитись сприймати усі грані і відкинути уявлення добра і зла, як фундаментальних понять. Тоді, можливо, ми краще зрозуміємо цей світ і свою роль у ньому.