Тиха вода, тиха вода,
Та й лем на Бескиді,
Давно, давно я не была
З милим на бесіді.
Рада би я
Ту водицю пити,
Рада би я
З милим говорити.
Казав милий, казав милий,
Що мене попросить,
Як на горі, як на горі
Пшениню покосить.
Він покосив,
Вже й осінь минає,
Він ся женить,
А мене лишає.
Бодай тебе, мій миленький,
В боці закололо,
Що так скоро твоє серце
Мене позабуло.
Не забув я,
Лем собі думаю,
Де я з тобов
Розмовляти маю.
Не рви, милий, не рви, милий,
Солодки малини,
Ой, не дури, ой, не дури
Нараз дві дівчини.
Дві дівчини
То велика зрада:
Одна плаче,
Друга тому рада