Т. Г. Шевченко постійно виводив у своїх творах образ покритки, тому що хотів, щоб суспільство полишило осуд жінок, що залишились без чоловіка наодинці з дитиною. Біда тих жінок полягає в доріканні суспільства, котрі мають обирати між осудом та майбутнім своєї дитини. Не кожна героїня творів змогла відстояти не лише своє життя, а життя й своєї дитини. Так ставалось, тому що суспільство своїм осудом зламало стержень жінки.