Шкільна освіта будувалася на так званих «семи вільних мистецтвах» — тривіумі й квадривіумі.
Тривіум - був початковим етапом і складався з граматики, риторики та діалектики.
Квадривіум - набув поширення з ХІІІ століття і включав арифметику, геометрію, астрономію, музику.
Середньовічні школи були монастирськими, кафедральними і парафіяльними. Мандрівних школярів нецерковних шкіл називали вагантами або голіардами.
Школярі самі добували собі шматок хліба. Вони підробляли, а ще частіше — просили милостиню.