Виписати з вірша однорідні означення.
Слов’янська душа золота,
Ти завжди світові відома,
Широка, щира і проста, –
Тобі підступність не знайома.
Вся повна музики, тепла,
Природи сяєвом натхненна,
О, скільки ніжності влила
Ти в звуки Глінки і Шопена!
Але, як буря загримить,
Стаєш ти грізна і тривожна.
Тебе не вбити, не зломить, –
Ти, наче день, непереможна.