Ответ:
Ніжність ,наприклад, описати математично неможливо.
2 Чужа душа – то ,кажуть, темний ліс (“Маруся Чурай” Л. Костенко).
3 На мою думку, ситуація набуває загрозливого характеру.
4 І золотої й дорогої мені ,щоб знали ви,не жаль моєї долі молодої (Т. Шевченко.).
5 Кажуть, мудрість приходить з роками.
6 Додому я не йшов, а летів бо ,по-перше, міг похвалитися, що мама одразу має школяра не першої ,а другої групи ,по-друге, треба було збігати в ліс (“Гуси-лебеді летять” М. Стельмаха).
7 Ми ,мабуть, підемо на це свято.
8 Теплий кожух, тільки ,шкода, не на мене шитий (Т. Шевченко).
9 Щоправда, хрумтів на зубах пісок, але на нього не зважали (Ю. Мушкетик).
10 Весна виявилась ,на диво, холодною.
11 А за дверима така ніч і ,мабуть, зоряна (А. Головко).
12 По моєму, ви поспішаєте з висновками.
І ,мабуть, молодість для того, щоб кожний мав свою весну. (Б. Дегтярьов.)
А рік у юності – ціла вічність. Вона ,здається, ніколи не скінчиться. (В. Врублевська).
Може, не ішов я в ногу з віком ,може, сам від себе відставав. (Є. Гуцало.)
За правду гинули невинні . На жаль, нерідко так було. (Б. Дегтярьов.)
Бувало, що ти мені пособляв. Цілими днями бувало, просиджує хлопець над книжкою. Видно, дуже неприємно було їй переказувати це доручення.
У світлиці стало видно ,хоч голки збирай.
Відома річ: кого вогнем пече, тому скрізь вода мріється. Керував студією відомий письменник.
– Ви ,діточки, не скучайте за братиком, - почала було мати... І не доїм і не досплю; усе було тружусь.
Головне реченя завжди провідне в складнопідрядному. Головне, не слід зупинятися на досягнутому.
Объяснение:
В реченні
– Ви ,діточки, не скучайте за братиком, - почала було мати... І не доїм і не досплю; усе було тружусь.
Діточки - прикладка воно не підчеркується, на скільки я знаю