Відповідь: Елегійний сюжет вибудовується через послідовність музичних подій (“моментів часу”), найбільш значущими серед яких є виходи за межі жанрового “семантичного поля”. Величезну роль у таких семантичних “зсувах” усередині елегійного сюжету відігріють іножанрові впливи. Так, найбільш затребуваними виявилися вальсовість, пов’язана, зазвичай, із семантикою спогадів, і хоральність як об’єктивний знак протиставлення суб’єктивному “Я”. У зв’язку з монологічним способом висловлювання в інструментальних елегіях слід відзначити роль тембру, максимально наближеного до людського голосу. Звідси переважне використання соло віолончелі, валторни, скрипки в камерно-інструментальних та оркестрових елегіях.
Пояснення: