Ответ:
1844 року Т. Шевченко написав поему "Сон". Це його перша політична сатирична поема. Автограф потрапив у III відділ, коли поета заарештували. Під час слідства на нього була звернена особлива увага як на твір, сповнений "противозаконных и возмутительных мнений". Друкування поеми заборонялося аж до 1905 року, але вона поширювалась в рукописних списках, один з яких потрапив до Львова. Туту 1865 році вона була вперше надрукова.
При написанні поеми "Сон" Шевченко не мав літературного взірця, тому за стилем, жанром, композицією і, головне, за ідейно-художнім спрямуванням та силою узагальнення була твором новаторським.
У підзаголовку автор назвав "Сон" "комедією", маючи на увазі сатиричний характер відображення дійсності утворі, його антицарське і антикріпосницьке спрямування і те, що в ньому, як і в "Божественній комедії" Данте, мова йтиме про пекло, тільки не про біблійне, а про земне.
За основними жанровими ознаками "Сон" — ліро-епічний твір, основна увага в якому приділена зображенню гостроконфліктних ситуацій, переживань. У силу основного матеріалу зображення і провідного ідейного спрямування — засудження царату як політичного ворога — поему "Сон" справедливо називають політичною поемою.
Своєрідність побудови твору (а він складається зі вступу і трьох картин сну, в яких автор бачить себе в польоті над Україною, потім переноситься до Сибіру, а згодом опиняється в Петербурзі) полягає в тім, що автор таким чином має змогу показати всю панораму суспільного життя XIX ст.