Відповідь:полий цю яблуню-адже вона із яблучками.
Нехай же сад всесвітній встає там де ридала мати на руїні.
Як були ми малими іще, як збирались йти на край світу, ми любили вмиватися дощем, що б скоріше рости і міцніти.
Я хотіла б людям для підмоги у кожну мить подати голос свій.
Я тільки-що, друже, була на Дніпрі,- твоя Україна квітує.
А останнє мені самій потрібно
Пояснення: