Відповідь:
Існує безліч класифікацій сукцесій[3], за показниками, що можуть змінюватися в ході сукцесії:
- за масштабом часу (швидкі, середні, повільні, дуже повільні),
- за оборотністю (оборотні й необоротні),
- за ступенем сталості процесу (постійні й непостійні),
- за походженням (первинні й вторинні),
- за тенденціями зміни продуктивності (прогресивні й регресивні),
- за тенденцією зміни видового багатства (прогресивні й регресивні),
- за антропогенністю (антропогенні й природні),
- за характером змін, що відбуваються під час сукцесії (автотрофні й гетеротрофні).
Залежно від цілей дослідника, подібні класифікації можна будувати на будь-якій логічній підставі, а число їх можна збільшувати нескінченно
За походженням сукцесії поділяють на первинні і вторинні.
Первинні сукцесії — це поява і розвиток рослинних угрупувань у місцеіснуваннях, де рослинності раніше не було (оселення лишайників на скельних породах або вищих рослин на піщаних узбережжях тощо). Вони відбуваються в декілька етапів:
- виникнення ділянок земної поверхні, незайнятої рослинністю;
- заселення цієї ділянки певними видами рослин;
- загострення конкретних взаємозв'язків між різними видами, внаслідок чого одні витискають інші;
- перетворення організмами середовища існування, зростання видового різноманіття, поступова стабілізація його умов і міжвидових взаємозв'язків.
Вторинні сукцесії - це відновлення природної рослинності після певних порушень, наприклад, відновлення лісів після пожеж. Як приклад вторинної сукцесії зазвичай наводять ялиновий ліс, знищений пожежею.