Відповідь:
Айзек Азімов
А́йзек Азі́мов — американський письменник, професор біохімії Бостонського університету, популяризатор науки, один з найвідоміших майстрів наукової фантастики та лауреат премії «Гросмейстер фантастики» за заслуги перед жанром (1987).
Азімов народився 2 січня 1920 в єврейській родині в містечку Петровичі Литовсько-Білоруської РСР (нині Смоленська область Росії). У 1923 році його батьки переїхали до США, у 1928 році стали громадянами цієї країни. Між 1939 і 1948 роками Азімов здобув магістерський і докторський ступені з хімії в Колумбійському університеті. Викладав біохімію в Медичній школі при Бостонському університеті. У 1958 році покинув університет, щоб повністю присвятити себе літературній діяльності. Він автор понад 500 книжок. Помер Азімов у Нью-Йорку 6 квітня 1992 року.
Айзека Азімова, Артура Кларка і Роберта Гайнлайна називають «великою трійкою» наукових фантастів, що зробили значний вплив на жанр в середині XX століття.
Як у науково-фантастичних, так і в науково-популярних творах Азімова виявляється просвітницький дух прихильника розуму і знання, глибоко заклопотаного майбутнім людства. Багато вчених, що вивчають перспективи створення штучного інтелекту, визнають вплив його творів. Короткі оповідання про роботів склали збірник «Все про роботів» (1982).
Найкращими є його книги про роботів, у тому числі «Я, робот» (1950), детективна серія «Сталеві печери» (1954), «Оголене сонце» (1957), «Роботи світанку» (1983) та «Роботи та Імперія» (1985).
Серед інших науково-фантастичних творів Азімова виділяється «Трилогія про Фундацію» (1964), що зображує занепад Галактичної Імперії. Романи, що продовжують цю трилогію, «Межа Фундації» та «Фундація та Земля», було опубліковано в 1982 та 1986 рр.
Блискучим зразком науково-популярної літератури є «Путівник в науку розумної людини» (1960) присвячений історії і популяризації природничих наук. В тому ж стилі написані книги «Неземні цивілізації» (1979), «Досліджуючи Землю і Космос» (1982) і «Всесвіт. Від Плоскої Землі до Квазару» (1966), «Кінець Вічності» (1955). Азімов також є автором детективів: «Подих смерті».
Пояснення: